ма́впячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ма́впячий | ма́впяча | ма́впяче | ма́впячі |
родовий | ма́впячого | ма́впячої | ма́впячого | ма́впячих |
давальний | ма́впячому | ма́впячій | ма́впячому | ма́впячим |
знахідний | ма́впячий, ма́впячого | ма́впячу | ма́впяче | ма́впячі, ма́впячих |
орудний | ма́впячим | ма́впячою | ма́впячим | ма́впячими |
місцевий | на/у ма́впячому, ма́впячім | на/у ма́впячій | на/у ма́впячому, ма́впячім | на/у ма́впячих |