| мандро́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мандро́ваний | мандро́вана | мандро́ване | мандро́вані |
| родовий | мандро́ваного | мандро́ваної | мандро́ваного | мандро́ваних |
| давальний | мандро́ваному | мандро́ваній | мандро́ваному | мандро́ваним |
| знахідний | мандро́ваний | мандро́вану | мандро́ване | мандро́вані |
| орудний | мандро́ваним | мандро́ваною | мандро́ваним | мандро́ваними |
| місцевий | на/у мандро́ваному, мандро́ванім | на/у мандро́ваній | на/у мандро́ваному, мандро́ванім | на/у мандро́ваних |
| [рідко] | ||||