| мане́жити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | мане́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мане́жмо | |
| 2 особа | мане́ж | мане́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мане́житиму | мане́житимемо, мане́житимем |
| 2 особа | мане́житимеш | мане́житимете |
| 3 особа | мане́житиме | мане́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мане́жу | мане́жимо, мане́жим |
| 2 особа | мане́жиш | мане́жите |
| 3 особа | мане́жить | мане́жать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мане́жачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мане́жив | мане́жили |
| жін. р. | мане́жила | |
| сер. р. | мане́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мане́живши | ||