мане́нький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мане́нький | мане́нька | мане́ньке | мане́нькі |
родовий | мане́нького | мане́нької | мане́нького | мане́ньких |
давальний | мане́нькому | мане́нькій | мане́нькому | мане́ньким |
знахідний | мане́нький, мане́нького | мане́ньку | мане́ньке | мане́нькі, мане́ньких |
орудний | мане́ньким | мане́нькою | мане́ньким | мане́нькими |
місцевий | на/у мане́нькому, мане́нькім | на/у мане́нькій | на/у мане́нькому, мане́нькім | на/у мане́ньких |
[розм.] |