| манта́чити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | манта́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | манта́чмо | |
| 2 особа | манта́ч | манта́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | манта́читиму | манта́читимемо, манта́читимем |
| 2 особа | манта́читимеш | манта́читимете |
| 3 особа | манта́читиме | манта́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | манта́чу | манта́чимо, манта́чим |
| 2 особа | манта́чиш | манта́чите |
| 3 особа | манта́чить | манта́чать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| манта́чачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | манта́чив | манта́чили |
| жін. р. | манта́чила | |
| сер. р. | манта́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| манта́чивши | ||