| | |
| маня́чи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | маня́чи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | маня́чімо, манячі́м |
| 2 особа | маня́чи | маня́чіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | маня́чи́тиму | маня́чи́тимемо, маня́чи́тимем |
| 2 особа | маня́чи́тимеш | маня́чи́тимете |
| 3 особа | маня́чи́тиме | маня́чи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | маня́чу́ | маня́чимо́, маня́чи́м |
| 2 особа | маня́чи́ш | маня́чите́ |
| 3 особа | маня́чи́ть | маня́ча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| маня́чачи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | маня́чи́в | маня́чи́ли |
| жін. р. | маня́чи́ла |
| сер. р. | маня́чи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| маня́чи́вши |
