мані́жити – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | мані́жити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | мані́жмо | |
2 особа | мані́ж | мані́жте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мані́житиму | мані́житимемо, мані́житимем |
2 особа | мані́житимеш | мані́житимете |
3 особа | мані́житиме | мані́житимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мані́жу | мані́жимо, мані́жим |
2 особа | мані́жиш | мані́жите |
3 особа | мані́жить | мані́жать |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
мані́жачи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | мані́жив | мані́жили |
жін. р. | мані́жила | |
сер. р. | мані́жило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
мані́живши |