| | |
| мані́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мані́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мані́жмо |
| 2 особа | мані́ж | мані́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мані́житиму | мані́житимемо, мані́житимем |
| 2 особа | мані́житимеш | мані́житимете |
| 3 особа | мані́житиме | мані́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мані́жу | мані́жимо, мані́жим |
| 2 особа | мані́жиш | мані́жите |
| 3 особа | мані́жить | мані́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мані́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мані́жив | мані́жили |
| жін. р. | мані́жила |
| сер. р. | мані́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мані́живши |
