маніо́ковий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | маніо́ковий | маніо́кова | маніо́кове | маніо́кові |
родовий | маніо́кового | маніо́кової | маніо́кового | маніо́кових |
давальний | маніо́ковому | маніо́ковій | маніо́ковому | маніо́ковим |
знахідний | маніо́ковий | маніо́кову | маніо́кове | маніо́кові |
орудний | маніо́ковим | маніо́ковою | маніо́ковим | маніо́ковими |
місцевий | на/у маніо́ковому, маніо́ковім | на/у маніо́ковій | на/у маніо́ковому, маніо́ковім | на/у маніо́кових |