Манір

Знайти приклади в літературі

мані́р – іменник чоловічого роду, істота
відмінок однина множина
називний мані́р мані́ри
родовий мані́ра мані́рів
давальний мані́рові, мані́ру мані́рам
знахідний мані́ра мані́рів
орудний мані́ром мані́рами
місцевий на/у мані́рові, мані́рі на/у мані́рах
кличний мані́ре мані́ри
[розм.]


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *