мані́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | мані́р | мані́ри |
родовий | мані́ра | мані́рів |
давальний | мані́рові, мані́ру | мані́рам |
знахідний | мані́ра | мані́рів |
орудний | мані́ром | мані́рами |
місцевий | на/у мані́рові, мані́рі | на/у мані́рах |
кличний | мані́ре | мані́ри |
[розм.] |