| мані́ритися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | мані́ритися, мані́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мані́рмося, мані́рмось | |
| 2 особа | мані́рся | мані́ртеся, мані́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мані́ритимуся, мані́ритимусь | мані́ритимемося, мані́ритимемось, мані́ритимемся |
| 2 особа | мані́ритимешся | мані́ритиметеся, мані́ритиметесь |
| 3 особа | мані́ритиметься | мані́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мані́рюся, мані́рюсь | мані́римося, мані́римось, мані́римся |
| 2 особа | мані́ришся | мані́ритеся, мані́ритесь |
| 3 особа | мані́риться | мані́ряться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мані́рячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мані́рився, мані́ривсь | мані́рилися, мані́рились |
| жін. р. | мані́рилася, мані́рилась | |
| сер. р. | мані́рилося, мані́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мані́рившись | ||