| мані́сінький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мані́сінький | мані́сінька | мані́сіньке | мані́сінькі |
| родовий | мані́сінького | мані́сінької | мані́сінького | мані́сіньких |
| давальний | мані́сінькому | мані́сінькій | мані́сінькому | мані́сіньким |
| знахідний | мані́сінький, мані́сінького | мані́сіньку | мані́сіньке | мані́сінькі, мані́сіньких |
| орудний | мані́сіньким | мані́сінькою | мані́сіньким | мані́сінькими |
| місцевий | на/у мані́сінькому, мані́сінькім | на/у мані́сінькій | на/у мані́сінькому, мані́сінькім | на/у мані́сіньких |
| [розм.] | ||||