| маніє́вий – прикметник | ||||
| (від: манія” – фарба) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | маніє́вий | маніє́ва | маніє́ве | маніє́ві |
| родовий | маніє́вого | маніє́вої | маніє́вого | маніє́вих |
| давальний | маніє́вому | маніє́вій | маніє́вому | маніє́вим |
| знахідний | маніє́вий | маніє́ву | маніє́ве | маніє́ві |
| орудний | маніє́вим | маніє́вою | маніє́вим | маніє́вими |
| місцевий | на/у маніє́вому, маніє́вім | на/у маніє́вій | на/у маніє́вому, маніє́вім | на/у маніє́вих |
| [рідко] | ||||