| мара́лячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мара́лячий | мара́ляча | мара́ляче | мара́лячі |
| родовий | мара́лячого | мара́лячої | мара́лячого | мара́лячих |
| давальний | мара́лячому | мара́лячій | мара́лячому | мара́лячим |
| знахідний | мара́лячий, мара́лячого | мара́лячу | мара́ляче | мара́лячі, мара́лячих |
| орудний | мара́лячим | мара́лячою | мара́лячим | мара́лячими |
| місцевий | на/у мара́лячому, мара́лячім | на/у мара́лячій | на/у мара́лячому, мара́лячім | на/у мара́лячих |