маралівни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | маралівни́к | маралівники́ |
родовий | маралівника́ | маралівникі́в |
давальний | маралівнико́ві, маралівнику́ | маралівника́м |
знахідний | маралівника́ | маралівникі́в |
орудний | маралівнико́м | маралівника́ми |
місцевий | на/у маралівнико́ві, маралівнику́ | на/у маралівника́х |
кличний | маралівнику́ | маралівники́ |