маралівни́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | маралівни́цький | маралівни́цька | маралівни́цьке | маралівни́цькі |
родовий | маралівни́цького | маралівни́цької | маралівни́цького | маралівни́цьких |
давальний | маралівни́цькому | маралівни́цькій | маралівни́цькому | маралівни́цьким |
знахідний | маралівни́цький, маралівни́цького | маралівни́цьку | маралівни́цьке | маралівни́цькі, маралівни́цьких |
орудний | маралівни́цьким | маралівни́цькою | маралівни́цьким | маралівни́цькими |
місцевий | на/у маралівни́цькому, маралівни́цькім | на/у маралівни́цькій | на/у маралівни́цькому, маралівни́цькім | на/у маралівни́цьких |