мара́нтовий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мара́нтовий | мара́нтова | мара́нтове | мара́нтові |
родовий | мара́нтового | мара́нтової | мара́нтового | мара́нтових |
давальний | мара́нтовому | мара́нтовій | мара́нтовому | мара́нтовим |
знахідний | мара́нтовий | мара́нтову | мара́нтове | мара́нтові |
орудний | мара́нтовим | мара́нтовою | мара́нтовим | мара́нтовими |
місцевий | на/у мара́нтовому, мара́нтовім | на/у мара́нтовій | на/у мара́нтовому, мара́нтовім | на/у мара́нтових |