мариничі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мариничі́вський | мариничі́вська | мариничі́вське | мариничі́вські |
родовий | мариничі́вського | мариничі́вської | мариничі́вського | мариничі́вських |
давальний | мариничі́вському | мариничі́вській | мариничі́вському | мариничі́вським |
знахідний | мариничі́вський, мариничі́вського | мариничі́вську | мариничі́вське | мариничі́вські, мариничі́вських |
орудний | мариничі́вським | мариничі́вською | мариничі́вським | мариничі́вськими |
місцевий | на/у мариничі́вському, мариничі́вськім | на/у мариничі́вській | на/у мариничі́вському, мариничі́вськім | на/у мариничі́вських |