| маркі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | маркі́тний | маркі́тна | маркі́тне | маркі́тні |
| родовий | маркі́тного | маркі́тної | маркі́тного | маркі́тних |
| давальний | маркі́тному | маркі́тній | маркі́тному | маркі́тним |
| знахідний | маркі́тний | маркі́тну | маркі́тне | маркі́тні |
| орудний | маркі́тним | маркі́тною | маркі́тним | маркі́тними |
| місцевий | на/у маркі́тному, маркі́тнім | на/у маркі́тній | на/у маркі́тному, маркі́тнім | на/у маркі́тних |
| [діал.] | ||||