ма́рсельний – прикметник | ||||
(від: ма”рсель) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ма́рсельний | ма́рсельна | ма́рсельне | ма́рсельні |
родовий | ма́рсельного | ма́рсельної | ма́рсельного | ма́рсельних |
давальний | ма́рсельному | ма́рсельній | ма́рсельному | ма́рсельним |
знахідний | ма́рсельний | ма́рсельну | ма́рсельне | ма́рсельні |
орудний | ма́рсельним | ма́рсельною | ма́рсельним | ма́рсельними |
місцевий | на/у ма́рсельному, ма́рсельнім | на/у ма́рсельній | на/у ма́рсельному, ма́рсельнім | на/у ма́рсельних |