| | |
| математизува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | математизува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | математизу́ймо |
| 2 особа | математизу́й | математизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | математизува́тиму | математизува́тимемо, математизува́тимем |
| 2 особа | математизува́тимеш | математизува́тимете |
| 3 особа | математизува́тиме | математизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | математизу́ю | математизу́ємо, математизу́єм |
| 2 особа | математизу́єш | математизу́єте |
| 3 особа | математизу́є | математизу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| математизу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | математизува́в | математизува́ли |
| жін. р. | математизува́ла |
| сер. р. | математизува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| математизо́ваний |
| Безособова форма |
| математизо́вано |
| Дієприслівник |
| математизува́вши |
