| межни́к – іменник чоловічого роду | ||
| (межа) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | межни́к | межники́ |
| родовий | межника́ | межникі́в |
| давальний | межнику́, межнико́ві | межника́м |
| знахідний | межни́к | межники́ |
| орудний | межнико́м | межника́ми |
| місцевий | на/у межнику́ | на/у межника́х |
| кличний | межнику́* | межники́* |
| [діал.] |