| ме́рвити – дієслово недоконаного виду | ||
| (м’яти, бгати) | ||
| Інфінітив | ме́рвити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ме́рвімо, ме́рвім | |
| 2 особа | ме́рви | ме́рвіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ме́рвитиму | ме́рвитимемо, ме́рвитимем |
| 2 особа | ме́рвитимеш | ме́рвитимете |
| 3 особа | ме́рвитиме | ме́рвитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ме́рвлю | ме́рвимо, ме́рвим |
| 2 особа | ме́рвиш | ме́рвите |
| 3 особа | ме́рвить | ме́рвлять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ме́рвлячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ме́рвив | ме́рвили |
| жін. р. | ме́рвила | |
| сер. р. | ме́рвило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ме́рвивши | ||