| | |
| ме́рвити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (м’яти, бгати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ме́рвити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ме́рвімо, ме́рвім |
| 2 особа | ме́рви | ме́рвіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ме́рвитиму | ме́рвитимемо, ме́рвитимем |
| 2 особа | ме́рвитимеш | ме́рвитимете |
| 3 особа | ме́рвитиме | ме́рвитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ме́рвлю | ме́рвимо, ме́рвим |
| 2 особа | ме́рвиш | ме́рвите |
| 3 особа | ме́рвить | ме́рвлять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ме́рвлячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ме́рвив | ме́рвили |
| жін. р. | ме́рвила |
| сер. р. | ме́рвило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ме́рвивши |
