| ме́рджер – іменник чоловічого роду | ||
| (об’єднання двох або кількох підприємств шляхом прямого придбання одним із них чистих активів інших без утворення нового підприємства) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ме́рджер | ме́рджери |
| родовий | ме́рджеру | ме́рджерів |
| давальний | ме́рджеру, ме́рджерові | ме́рджерам |
| знахідний | ме́рджер | ме́рджери |
| орудний | ме́рджером | ме́рджерами |
| місцевий | на/у ме́рджері | на/у ме́рджерах |
| кличний | ме́рджере* | ме́рджери* |