металогені́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | металогені́чний | металогені́чна | металогені́чне | металогені́чні |
родовий | металогені́чного | металогені́чної | металогені́чного | металогені́чних |
давальний | металогені́чному | металогені́чній | металогені́чному | металогені́чним |
знахідний | металогені́чний | металогені́чну | металогені́чне | металогені́чні |
орудний | металогені́чним | металогені́чною | металогені́чним | металогені́чними |
місцевий | на/у металогені́чному, металогені́чнім | на/у металогені́чній | на/у металогені́чному, металогені́чнім | на/у металогені́чних |