| ми́йниця1 – іменник жіночого роду, істота | ||
| (робітниця) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ми́йниця | ми́йниці |
| родовий | ми́йниці | ми́йниць |
| давальний | ми́йниці | ми́йницям |
| знахідний | ми́йницю | ми́йниць |
| орудний | ми́йницею | ми́йницями |
| місцевий | на/у ми́йниці | на/у ми́йницях |
| кличний | ми́йнице | ми́йниці |