| | |
| мири́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мири́тися, мири́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мирі́мося, мирі́мось, мирі́мся |
| 2 особа | мири́ся, мири́сь | мирі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мири́тимуся, мири́тимусь | мири́тимемося, мири́тимемось, мири́тимемся |
| 2 особа | мири́тимешся | мири́тиметеся, мири́тиметесь |
| 3 особа | мири́тиметься | мири́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мирю́ся, мирю́сь | миримо́ся, миримо́сь, мири́мся |
| 2 особа | мири́шся | мирите́ся, мирите́сь |
| 3 особа | мири́ться | миря́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мирячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мири́вся, мири́всь | мири́лися, мири́лись |
| жін. р. | мири́лася, мири́лась |
| сер. р. | мири́лося, мири́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мири́вшись |
