| мно́жити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | мно́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мно́жмо | |
| 2 особа | множ | мно́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мно́житиму | мно́житимемо, мно́житимем |
| 2 особа | мно́житимеш | мно́житимете |
| 3 особа | мно́житиме | мно́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мно́жу | мно́жимо, мно́жим |
| 2 особа | мно́жиш | мно́жите |
| 3 особа | мно́жить | мно́жать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мно́жачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мно́жив | мно́жили |
| жін. р. | мно́жила | |
| сер. р. | мно́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| мно́жений | ||
| Безособова форма | ||
| мно́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| мно́живши | ||