| | |
| мобілізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мобілізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мобілізу́ймо |
| 2 особа | мобілізу́й | мобілізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мобілізува́тиму | мобілізува́тимемо, мобілізува́тимем |
| 2 особа | мобілізува́тимеш | мобілізува́тимете |
| 3 особа | мобілізува́тиме | мобілізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | мобілізу́ю | мобілізу́ємо, мобілізу́єм |
| 2 особа | мобілізу́єш | мобілізу́єте |
| 3 особа | мобілізу́є | мобілізу́ють |
| Активний дієприкметник |
| мобілізу́ючий |
| Дієприслівник |
| мобілізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мобілізува́в | мобілізува́ли |
| жін. р. | мобілізува́ла |
| сер. р. | мобілізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| мобілізо́ваний |
| Безособова форма |
| мобілізо́вано |
| Дієприслівник |
| мобілізува́вши |
