| могти́ – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | могти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | могти́му | могти́мемо, могти́мем |
| 2 особа | могти́меш | могти́мете |
| 3 особа | могти́ме | могти́муть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мо́жу | мо́жемо, мо́жем |
| 2 особа | мо́жеш | мо́жете |
| 3 особа | мо́же | мо́жуть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| мо́жучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | міг | могли́ |
| жін. р. | могла́ | |
| сер. р. | могло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мі́гши | ||