| Монастире́ць – іменник чоловічого роду | ||
| (населений пункт в Україні) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | Монастире́ць | |
| родовий | Монастирця́ | |
| давальний | Монастирцю́, Монастирце́ві | |
| знахідний | Монастире́ць | |
| орудний | Монастирце́м | |
| місцевий | на/у Монастирці́, Монастирцю́ | |
| кличний | Монастирцю́* |