| монопо́лія – іменник жіночого роду | ||
| (виключне право; об’єднання з метою контролю ринку) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | монопо́лія | монопо́лії |
| родовий | монопо́лії | монопо́лій |
| давальний | монопо́лії | монопо́ліям |
| знахідний | монопо́лію | монопо́лії |
| орудний | монопо́лією | монопо́ліями |
| місцевий | на/у монопо́лії | на/у монопо́ліях |
| кличний | монопо́ліє* | монопо́лії* |