| | |
| моти́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | моти́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | моти́жмо |
| 2 особа | моти́ж | моти́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | моти́житиму | моти́житимемо, моти́житимем |
| 2 особа | моти́житимеш | моти́житимете |
| 3 особа | моти́житиме | моти́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | моти́жу | моти́жимо, моти́жим |
| 2 особа | моти́жиш | моти́жите |
| 3 особа | моти́жить | моти́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| моти́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | моти́жив | моти́жили |
| жін. р. | моти́жила |
| сер. р. | моти́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| моти́живши |
