| | | | |
| моторизо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | моторизо́ваний | моторизо́вана | моторизо́ване | моторизо́вані |
| родовий | моторизо́ваного | моторизо́ваної | моторизо́ваного | моторизо́ваних |
| давальний | моторизо́ваному | моторизо́ваній | моторизо́ваному | моторизо́ваним |
| знахідний | моторизо́ваний, моторизо́ваного | моторизо́вану | моторизо́ване | моторизо́вані, моторизо́ваних |
| орудний | моторизо́ваним | моторизо́ваною | моторизо́ваним | моторизо́ваними |
| місцевий | на/у моторизо́ваному, моторизо́ванім | на/у моторизо́ваній | на/у моторизо́ваному, моторизо́ванім | на/у моторизо́ваних |
