| муги́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | муги́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | муги́кнімо, муги́кнім | |
| 2 особа | муги́кни | муги́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | муги́кну | муги́кнемо, муги́кнем |
| 2 особа | муги́кнеш | муги́кнете |
| 3 особа | муги́кне | муги́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | муги́кнув | муги́кнули |
| жін.р. | муги́кнула | |
| сер.р. | муги́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| муги́кнувши | ||