| | |
| мужні́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мужні́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мужні́ймо |
| 2 особа | мужні́й | мужні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мужні́тиму | мужні́тимемо, мужні́тимем |
| 2 особа | мужні́тимеш | мужні́тимете |
| 3 особа | мужні́тиме | мужні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мужні́ю | мужні́ємо, мужні́єм |
| 2 особа | мужні́єш | мужні́єте |
| 3 особа | мужні́є | мужні́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мужні́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мужні́в | мужні́ли |
| жін. р. | мужні́ла |
| сер. р. | мужні́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мужні́вши |
