| му́зин – прикметник | ||||
| (від: му”за) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | му́зин | му́зина | му́зине | му́зині |
| родовий | му́зиного | му́зиної | му́зиного | му́зиних |
| давальний | му́зиному | му́зиній | му́зиному | му́зиним |
| знахідний | му́зин, му́зиного | му́зину | му́зине | му́зині, му́зиних |
| орудний | му́зиним | му́зиною | му́зиним | му́зиними |
| місцевий | на/у му́зиному, му́зинім | на/у му́зиній | на/у му́зиному, му́зинім | на/у му́зиних |