| мульки́й – прикметник | ||||
| (який муляє) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мульки́й | мулька́ | мульке́ | мулькі́ |
| родовий | мулько́го | мулько́ї | мулько́го | мульки́х |
| давальний | мулько́му | мулькі́й | мулько́му | мульки́м |
| знахідний | мульки́й | мульку́ | мульке́ | мулькі́ |
| орудний | мульки́м | мулько́ю | мульки́м | мульки́ми |
| місцевий | на/у мулько́му, мулькі́м | на/у мулькі́й | на/у мулько́му, мулькі́м | на/у мульки́х |