| | |
| муміфікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | муміфікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | муміфіку́ймо |
| 2 особа | муміфіку́й | муміфіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | муміфікува́тиму | муміфікува́тимемо, муміфікува́тимем |
| 2 особа | муміфікува́тимеш | муміфікува́тимете |
| 3 особа | муміфікува́тиме | муміфікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | муміфіку́ю | муміфіку́ємо, муміфіку́єм |
| 2 особа | муміфіку́єш | муміфіку́єте |
| 3 особа | муміфіку́є | муміфіку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| муміфіку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | муміфікува́в | муміфікува́ли |
| жін. р. | муміфікува́ла |
| сер. р. | муміфікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| муміфіко́ваний |
| Безособова форма |
| муміфіко́вано |
| Дієприслівник |
| муміфікува́вши |