| | | | |
| муніципалізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | муніципалізо́ваний | муніципалізо́вана | муніципалізо́ване | муніципалізо́вані |
| родовий | муніципалізо́ваного | муніципалізо́ваної | муніципалізо́ваного | муніципалізо́ваних |
| давальний | муніципалізо́ваному | муніципалізо́ваній | муніципалізо́ваному | муніципалізо́ваним |
| знахідний | муніципалізо́ваний | муніципалізо́вану | муніципалізо́ване | муніципалізо́вані |
| орудний | муніципалізо́ваним | муніципалізо́ваною | муніципалізо́ваним | муніципалізо́ваними |
| місцевий | на/у муніципалізо́ваному, муніципалізо́ванім | на/у муніципалізо́ваній | на/у муніципалізо́ваному, муніципалізо́ванім | на/у муніципалізо́ваних |
