| мурза́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мурза́тий | мурза́та | мурза́те | мурза́ті |
| родовий | мурза́того | мурза́тої | мурза́того | мурза́тих |
| давальний | мурза́тому | мурза́тій | мурза́тому | мурза́тим |
| знахідний | мурза́тий, мурза́того | мурза́ту | мурза́те | мурза́ті, мурза́тих |
| орудний | мурза́тим | мурза́тою | мурза́тим | мурза́тими |
| місцевий | на/у мурза́тому, мурза́тім | на/у мурза́тій | на/у мурза́тому, мурза́тім | на/у мурза́тих |
| [розм.] | ||||