| | |
| мурмоті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мурмоті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мурмоті́мо, мурмоті́м |
| 2 особа | мурмоти́ | мурмоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мурмоті́тиму | мурмоті́тимемо, мурмоті́тимем |
| 2 особа | мурмоті́тимеш | мурмоті́тимете |
| 3 особа | мурмоті́тиме | мурмоті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мурмочу́ | мурмотимо́, мурмоти́м |
| 2 особа | мурмоти́ш | мурмотите́ |
| 3 особа | мурмоти́ть | мурмотя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мурмотячи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мурмоті́в | мурмоті́ли |
| жін. р. | мурмоті́ла |
| сер. р. | мурмоті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мурмоті́вши |
