| | |
| мурува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мурува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | муру́ймо |
| 2 особа | муру́й | муру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мурува́тиму | мурува́тимемо, мурува́тимем |
| 2 особа | мурува́тимеш | мурува́тимете |
| 3 особа | мурува́тиме | мурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | муру́ю | муру́ємо, муру́єм |
| 2 особа | муру́єш | муру́єте |
| 3 особа | муру́є | муру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| муру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мурува́в | мурува́ли |
| жін. р. | мурува́ла |
| сер. р. | мурува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| муро́ваний |
| Безособова форма |
| муро́вано |
| Дієприслівник |
| мурува́вши |
