| му́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | му́чений | му́чена | му́чене | му́чені |
| родовий | му́ченого | му́ченої | му́ченого | му́чених |
| давальний | му́ченому | му́ченій | му́ченому | му́ченим |
| знахідний | му́чений, му́ченого | му́чену | му́чене | му́чені, му́чених |
| орудний | му́ченим | му́ченою | му́ченим | му́ченими |
| місцевий | на/у му́ченому, му́ченім | на/у му́ченій | на/у му́ченому, му́ченім | на/у му́чених |