мю́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мю́льний | мю́льна | мю́льне | мю́льні |
родовий | мю́льного | мю́льної | мю́льного | мю́льних |
давальний | мю́льному | мю́льній | мю́льному | мю́льним |
знахідний | мю́льний | мю́льну | мю́льне | мю́льні |
орудний | мю́льним | мю́льною | мю́льним | мю́льними |
місцевий | на/у мю́льному, мю́льнім | на/у мю́льній | на/у мю́льному, мю́льнім | на/у мю́льних |