| мюо́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мюо́нний | мюо́нна | мюо́нне | мюо́нні |
| родовий | мюо́нного | мюо́нної | мюо́нного | мюо́нних |
| давальний | мюо́нному | мюо́нній | мюо́нному | мюо́нним |
| знахідний | мюо́нний | мюо́нну | мюо́нне | мюо́нні |
| орудний | мюо́нним | мюо́нною | мюо́нним | мюо́нними |
| місцевий | на/у мюо́нному, мюо́ннім | на/у мюо́нній | на/у мюо́нному, мюо́ннім | на/у мюо́нних |