м’я́зови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | м’я́зови́й | м’я́зова́ | м’я́зове́ | м’я́зові́ |
родовий | м’я́зово́го | м’я́зово́ї | м’я́зово́го | м’я́зови́х |
давальний | м’я́зово́му | м’я́зові́й | м’я́зово́му | м’я́зови́м |
знахідний | м’я́зови́й | м’я́зову́ | м’я́зове́ | м’я́зові́ |
орудний | м’я́зови́м | м’я́зово́ю | м’я́зови́м | м’я́зови́ми |
місцевий | на/у м’я́зово́му, м’я́зові́м | на/у м’я́зові́й | на/у м’я́зово́му, м’я́зові́м | на/у м’я́зови́х |