| м’я́кнути – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | м’я́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | м’я́кнімо, м’я́кнім | |
| 2 особа | м’я́кни | м’я́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | м’я́кнутиму | м’я́кнутимемо, м’я́кнутимем |
| 2 особа | м’я́кнутимеш | м’я́кнутимете |
| 3 особа | м’я́кнутиме | м’я́кнутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | м’я́кну | м’я́кнемо, м’я́кнем |
| 2 особа | м’я́кнеш | м’я́кнете |
| 3 особа | м’я́кне | м’я́кнуть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| м’я́кнучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | м’як, м’я́кнув | м’я́кли, м’я́кнули |
| жін. р. | м’я́кла, м’я́кнула | |
| сер. р. | м’я́кло, м’я́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| м’я́кши, м’я́кнувши | ||