| м’яконабивни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | м’яконабивни́й | м’яконабивна́ | м’яконабивне́ | м’яконабивні́ |
| родовий | м’яконабивно́го | м’яконабивно́ї | м’яконабивно́го | м’яконабивни́х |
| давальний | м’яконабивно́му | м’яконабивні́й | м’яконабивно́му | м’яконабивни́м |
| знахідний | м’яконабивни́й | м’яконабивну́ | м’яконабивне́ | м’яконабивні́ |
| орудний | м’яконабивни́м | м’яконабивно́ю | м’яконабивни́м | м’яконабивни́ми |
| місцевий | на/у м’яконабивно́му, м’яконабивні́м | на/у м’яконабивні́й | на/у м’яконабивно́му, м’яконабивні́м | на/у м’яконабивни́х |